• Пн. 17.11.2025

Чому зустріч Трампа і Путіна в Угорщині – “поганий знак” для Києва: політолог стривожив заявою

18.10.2025

Експерт наголошує, що російський “фюрер” не змінив свою думку щодо війни в Україні.

Володимир Путін і Дональд Трамп.

Можлива зустріч “фюрера” РФ Володимира Путіна й американського президента Дональда Трампа в Угорщині може стати повторенням саміту на Алясці практично з таким самим результатом. Будапешт – як місце потенційної зустрічі є “поганим знаком для Києва і ляпасом для Євросоюзу”.

Про це заявив австрійський політолог і експерт у галузі Східної Європи та Росії, Ґерхард Манґотт пише DW.

Експерт акцентував на тому, що ЄС виступає за “всебічне постачання зброї Україні”. Зокрема, що Київ забезпечив собі сильніші переговорні позиції. Втім, у цей самий час Трамп озвучує рішення зустрітися з диктатором РФ з Угорщині, яка демонструє “найпозитивніше серед членів ЄС ставлення до Путіна і його війни”.

Професор Манґотт вважає, що це буде “саміт двох великих держав”.

“Усе як у старі кепські часи, великі держави намагаються врегулювати питання… При цьому в Будапешті не буде України, з якою Росія відмовляється вести переговори на рівні президентів”, — констатує він.

Інший ризик майбутньої зустрічі в тому, що Путін фактично не змінив своєї позиції щодо війни в Україні. Зокрема, Москва наполягає на тому, що Україна, щонайменше повинна поступитися частиною своєї території і відмовитися від вступу до НАТО, ставши нейтральною країною.

“Трамп має повідомити Путіну, що для Києва ці вимоги неприйнятні. Велике питання, що тоді станеться. Чи проваляться переговори?”, – наголосив експерт.

Нагадаємо, Дональд Трамп, коментуючи результати своєї зустрічі з президентом України знову озвучив свій “мирний план”зупинити війну “по лінії бою” просто зараз. Продовження бойових дій, каже американський президент, може зробити врегулювання “надто складним у майбутньому”.

Своєю чергою, президент Володимир Зеленський заявив, що ця розмова може реально наблизити завершення війни. Лідери обговорили ключові питання оборони: ситуацію на полі бою, потребу у далекобійних засобах та системах протиповітряної оборони, а також перспективи дипломатичного тиску на Росію.