Поділитися: 
Будівництво оборонних укріплень у Харківській та Сумській областях. Березень 2024 року (Фото:instagram/libkos)
Автор: Василь Пехньо
На тлі вже другого великого наступу Росії у Харківській області відбулася зміна командувача ОТУВ Харків — Михайло Драпатий зайняв посаду замість Юрія Галушкіна, — а також дедалі дискусійнішим стає питання наявності ефективних укріплень і фортифікацій на напрямку.
Чи насправді у ЗСУ все там не дуже добре і чи є шанс все виправити, в інтерв’ю Radio NV розповів Юрій Федоренко, командир батальйону ударних безпілотних авіаційних комплексів АХІЛЛЕС 92-ї окремої штурмової бригади імені Кошового Отамана Івана Сірка, яка воює на півночі Харківщини.
— Розкажіть нам, що маємо на Харківщині? Дуже багато різних оцінок, емоційних водночас. Мені здається, емоції – найнегативніший фактор, який зараз грає проти нас.
— Пропоную розглянути цю ситуацію комплексніше, не виключно в секторі Харківської області – що відбувається зараз загалом у війні Росії проти України?
Завдання для РФ продовжують залишатися незмінними: знищення української державності, кожного, хто називає себе українцем. Є поетапність виконання завдань. Пріоритетними областями для противника продовжують залишатися Донецька і Луганська. Аби мати успіх, користуючись нагодою — браком боєприпасів у Сил оборони… Противник це дуже добре усвідомлює, що на поточний момент, на превеликий жаль, зберігається дефіцит боєприпасів. Противник також розуміє, що впродовж місяця-півтора відбудеться максимальне накопичення сил і засобів, військової допомоги, зокрема за підтримки США.
Які цілі та завдання він перед собою ставив? Вони усвідомлюють, що повною мірою вийти на адміністративні межі Харкова їм не вдасться. Цього не можна буде зробити, бо сил і засобів у них для цього недостатньо. Але перевірити лінію оборони, зрозуміти, де є слабкі ділянки, максимально наростити свою присутність для того, аби Сили оборони були змушені утримувати тут серйозне угруповання сил і засобів, — це для противника важливо, він це намагається виконати.
Якщо говорити про Харківську область, є низка напрямків, де противник мав тактичний успіх. Чим він був обумовлений? І ландшафтом місцевості, близькістю деяких населених пунктів до лінії бойового зіткнення, і маневрами, які здійснив противник, тактиками, які застосував.
У перші дні поновлення бойових дій у Харківській області противник застосував броньовану, легкоброньовану техніку, яка забезпечувала сполучення, інші засоби, але одразу достатньо потужно отримав по зубах. Це відбулося як за рахунок артилерійських засобів, так і безпілотних систем.
Тому противник, користуючись зеленкою, в деяких напрямках проводив ударно-штурмові дії, заходячи через зелені насадження, лісопосадки, посадки, намагався штурмувати виключно своєю живою силою. На поточний момент на певних рубежах противника вдалося зупинити.
Щодо укріпрайонів. Якщо проаналізувати, як проводив укріплення своїх бойових позицій і окупованих територій противник, ми бачили ці супутникові знімки, де просто гектари та кілометри перериті – лінії оборони, фортифікаційні споруди, «зуби драконів»; протитанкове, протипіхотне мінування; перша лінія оборони, друга, третя.
У цей момент іде активне дооблаштування позицій і зокрема оборонних ліній, згідно тих викликів, які вже стали найбільш очевидні та зрозумілі.
Я в цій ситуації сказав би, що нам обов’язково треба вживати таке поняття як постопераційна діяльність: коли відбулося, чому це відбулося, чому противник мав успіх і що потрібно зробити сьогодні, що завтра, аби в майбутньому такі сценарії не повторювалися в жодній із областей України.
— Наскільки вже, як би не виглядала заїждженою фраза, стабілізована ситуація? Які подальші ризики виникають на північній Харківщині?
— Коли цвяхом забили кришку домовини, тоді шансів немає, на жаль, бо ми перейшли в інший світ. Поки ми живі, шанси завжди є. Якщо говорити про Харківську область, вони достатньо перспективні, потужні.
Командувач висловив тверде переконання, що російським військам не вдасться досягти меж Харкова ні зараз, ні в майбутньому. Він повідомив про стабілізацію ситуації на окремих напрямках та про активні бої на інших з метою її стабілізації, запевнивши у здатності Сил оборони виконати це завдання. Крім того, він наголосив на необхідності об’єктивного погляду на ситуацію, визнання та виправлення допущених помилок для зміцнення обороноздатності.
— Очільник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко сьогодні записував відео і говорив, що у прикордонні, на тих ділянках, де зараз ведуться бойові дії, збудувати інженерно-фортифікаційні споруди неможливо, бо це лінія фронту. На вашу думку, як командира, так це чи ні?
— Залежно від складності підготовки оборонних ліній. У військовій справі деякі оборонні рубежі [з’являються], згідно висот і ще ряду факторів. Вибирається лінія оборони, яка є найбільш придатною для відбиття атак ворога, і вона робиться прямо капітальною.
Є деякі відрізки, які утримувати достатньо складно, краще в них затягнути ворога і знищити своєю вогневою міццю. Умовно, це стає зоною бойових дій. Такі відрізки уздовж державного кордону також є.
Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть
Загрузка…