Експерт пояснив, чому «укладання угод» Трампа не дорівнює справжній миротворчості.
Дипломатичні успіхи президента США Дональда Трампа на міжнародній арені опинилися під сумнівом після низки відновлених конфліктів у регіонах, де він заявляв про посередництво. Це ставить під сумнів його «миротворчі» здібності, за які Трамп раніше отримав, зокрема, «премію миру» ФІФА.
Прое це пише оглядач Пітер Бомонт у виданні The Guardian.
Як пише оглядач, протягом останнього часу Трамп заявляв про низку успіхів, проте поточні події спростували їхню міцність:
-
Таїланд та Камбоджа. Навіть попри заявлене влітку «припинення вогню», у понеділок знову спалахнули найзапекліші бої між військами цих країн.
-
Руанда та ДРК (Демократична Республіка Конго). Щойно підписана у Вашингтоні мирна угода між країнами регіону Великих озер зіткнулася з труднощами. Президент ДРК Фелікс Тшісекеді заявив законодавцям, що Руанда вже порушує свої зобов’язання.
-
Сектор Газа. Умови для палестинців, попри заявлене «припинення вогню», залишаються критично жалюгідними через майже щоденні напади.
Водночас, як зазначає оглядач, Трамп та його адміністрація продовжували намагатися тиснути на Україну, щоб та винагородила Росію за незаконну агресію та здала частину своєї території.
Пітер Бомонт підкреслює, що діяльність Трампа не можна коректно класифікувати навіть як роботу над досягненням миру. Експерти у зовнішній політиці, керуючись концепцією покійного соціолога Йохана Галтунга, розрізняють два види миру:
-
Негативний мир. Це просто відсутність прямого насильства. Глибинна напруженість та невирішені проблеми при цьому все ще існують, роблячи мир крихким і схильним до нових конфліктів.
-
Позитивний мир. Набагато складніший процес, який вирішує глибинні проблеми, структурне насильство та нерівність, що лежать в основі конфлікту.
За словами оглядача, Трамп та його посланці займаються укладанням угод (deal-making) — фундаментально транзакційною справою, яка є «нульовою сумою» і зосереджена на переговорах між фіксованими позиціями. На думку оглядача, справжня ж миротворчість, навпаки, прагне до довгострокових «виграшних» результатів, побудови довіри, трансформації відносин та усунення історичної несправедливості.
Оглядач The Guardian підсумовує, що інстинкти Трампа спрямовані радше на рукостискання та підписання (виконання), ніж на інклюзивний процес і міцний справедливий мир, що відображає його досвід у бізнесі. Найнебезпечніше, що ця відсутність справжніх зобов’язань робить посередника в особі Трампа найбільш ненадійним та недобросовісним актором у переговорах.
Нагадаємо, президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп прокоментував обсяги фінансової та військової допомоги, наданої Україні його адміністрацією та Джо Байденом.
Також повідомлялося, що американський президент Дональд Трамп заявив, що лідеру України Володимиру Зеленському та диктатору РФ Володимиру Путіну «важко спробувати укласти угоду», бо «вони дуже ненавидять один одного».