5 вересня 2026 року НАБУ і САП оприлюднили розслідування про злочинну групу на чолі з високопоставленим співробітником Офісу генерального прокурора, яка «кришувала» нелегальні колл-центри, а гроші легалізувала через підставний бізнес родичів. За тиждень генеральний прокурор Руслан Кравченко залишив посаду — і країну.
Хто такий Кропива і чому це важливо
42-річний Сергій Кропива, уродженець Золотоноші на Черкащині, пройшов шлях від поліції через кіберполіцію до керівництва департаментом Офісу генпрокурора з розслідування кіберзлочинів. У 2023 році він на короткий час звільнився і зареєструвався підприємцем, а вже в липні того ж року став заступником голови Одеської ОВА при Олегу Кипері. У серпні 2025-го, після ухвалення закону, що дозволяв позаконкурсні призначення, повернувся до Офісу генпрокурора.
На засіданні ВАКС прокурор САП представив Кропиву не як рядового чиновника, а як людину з прямим доступом до генерального прокурора: за версією слідства, він координував ремонт будинку Кравченка і організовував його день народження в Мадриді під час службового відрядження. У матеріалах справи зафіксовано, що в січні 2026 року Кравченко просив Кропиву поїхати в Козин змонтувати газовий генератор та інвертор — але не на службовому автомобілі.
Схема із чотирма ролями
Слідство називає чотирьох ключових фігурантів: Кропива («Канцлер»), його співмешканка Єлизавета Івахненко («Муза»), водій Сергій Куций («Камрад») і родич Кропиви Олександр Дідич («Флеш»), який, за версією обвинувачення, вів «чорну бухгалтерію» всіх фіктивних ФОП родини.
Масштаб уже задокументований: тільки родина й найближче оточення Кропиви обзавелися майном щонайменше на 120 мільйонів гривень — будинок і ділянка в елітному селі Лісники під Києвом, чотири квартири в Києві та Черкасах, нерухомість в Одесі поруч із пляжем, апартаменти в Буковелі, оформлені на 83-річну родичку дружини. 24-річна Івахненко отримала запобіжний захід у вигляді арешту на 60 діб із заставою 20 мільйонів гривень за підозрою в легалізації майна на 21,6 мільйона.
Куди веде слід: Бойко, Носов, Шенцев, Вілкул
Тут розслідування виходить за межі однієї родини. На прослушках Кропива обговорює не лише начальство, а й «Бодечку» — Богдана Бойка, 28-річного президента футбольного клубу «Харків». За версією прокурора САП, Бойко був негласним куратором мережі колл-центрів: на записах він із Кропивою узгоджує, куди правоохоронцям можна йти з обшуками, а які офіси краще не чіпати.
Бойко з’явився в клубі поруч із Владіміром Носовим — засновником криптобіржі WhiteBIT, який узяв клуб під опіку в 2023 році після того, як попередній інвестор через обстріли не зміг його утримувати. А в ранній корпоративній історії WhiteBIT, за даними естонського реєстру, до 1 березня 2023 року 51% ключової компанії проекту Whitebit Financial Company OÜ контролював не публічний засновник, а Микита Шенцев — син колишнього народного депутата Дмитра Шенцева, багаторічного соратника Олександра Вілкула. Наступного дня частку переоформили на Носова.
Ланцюжок виглядає так: Кравченко → Кропива → Бойко → Носов → Шенцев-молодший → Дмитро Шенцев → Вілкул. WhiteBIT при цьому вже фігурувала в інших провадженнях — зокрема у справі мережі обмінників KIT Group, де слідство описувало конвертацію готівки в криптовалюту через акаунти на підставних осіб.
Чому Кравченко пішов у відставку не сам
Тут потрібна точна хронологія, оскільки первинні повідомлення описували її неповно.
7 вересня Кравченко оголосив у Telegram про відставку, назвавши це «свідомим політичним рішенням» і заявивши, що не має процесуального статусу ні свідка, ні підозрюваного у справі «Карфаген»: «Хтось зацікавлений у тому, щоб мене звідси прибрати. Для багатьох я незручний».
Але цим справа не обмежилася. За даними подальших повідомлень, Кравченко підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу — і в ту саму ніч виїхав за кордон. Указом №905/2026 президент Володимир Зеленський відсторонив його від виконання обов’язків генерального прокурора. У НАБУ підозру Кривоносу прямо назвали реакцією на розслідування «Карфаген». 14 вересня Верховна Рада підтримала звільнення Кравченка з посади.
Що це означає
Дозволимо собі оцінку, відокремивши її від фактів вище.
Послідовність подій — підозра керівнику антикорупційного органу, підписана генпрокурором в останній момент перед від’їздом з країни, — це не рутинна кадрова процедура. Це виглядає як спроба використати останній день на посаді для удару у відповідь по установі, яка вела розслідування проти найближчого оточення генпрокурора.
Водночас варто зазначити: Кравченко наполягає, що жодного процесуального статусу в справі «Карфаген» не мав. Це твердження на момент публікації ніхто офіційно не спростував. Різниця між «довіреною особою» в матеріалах справи іншої людини і власним процесуальним статусом — суттєва, і саме вона визначає, чи стане ця історія кримінальною справою проти самого Кравченка, чи залишиться політичним скандалом навколо його оточення.
Джерела
Матеріали НАБУ та САП по операції «Карфаген». Заяви Руслана Кравченка в Telegram від 7 вересня 2026 року. NV — заява про відставку · Букви — звільнення Кравченка · Вікіпедія — хронологія відставки.