Заступник командира батальйону спецпризначення ОПБ, позивний Консул (Фото:Сергій Окунєв / NV)
Автор: Сергій Окунєв
23-й батальйон спеціального призначення Окремої президентської бригади ЗСУ з літа 2022 року майже безперервно бере участь в обороні Донеччини. Цей підрозділ ефективно нищив ворога та боронив Бахмут і Часів Яр. Зараз бійці на інших позиціях, де в перший же день відбили черговий наступ. Кореспондент NV Сергій Окунєв вирушив на Донеччину, де зустрівся із заступником командира батальйону на позивний Консул та дізнався, чи справді є панічні настрої через чутки про швидку окупацію всієї області.
«Тактика ворога — переконати, що зараз вони візьмуть чергове село і фронт посиплеться». Про ситуацію біля Часового Яру
Спілкування з військовими на Донеччині навесні 2024 року завжди починається з розмови або про Часів Яр, або про Авдіївський напрямок. Консул, як один з командирів, який безпосередньо брав участь в обороні Часового Яру, коментує певні панічні чутки, що останнім часом стають більш поширеними.
https://www.facebook.com/watch/?v=790954349770062&rdid=EPLZcvIwjyievwOS
«Інформаційна тактика росіян приблизно одна й та сама вже не перший місяць і навіть не перший рік. Вони намагаються переконати і самі себе, і усіх навколо, що ось-ось візьмуть чергове село чи маленьке місто, а далі магічним чином наша оборона розвалиться, посиплеться і вони миттєво прорвуться вперед. Я особисто це чув і про Попасну, і про Соледар, і про Бахмут, тепер ось — про Часів Яр», — каже Консул.
Військовий нагадує, що ворог витрачав неймовірні ресурси на штурмові дії навколо Бахмута, продовжує витрачати їх навколо Часового Яру та має набагато більші втрати, як в особовому складі, так і в техніці, насправді не маючи значного просування.
Читайте також:
Олександр Коваленко Настає складний період. Як росіяни збираються штурмувати Часів Яр
«Я особисто не уявляю, як вони з наявними силами та засобами можуть влаштувати прорив на Слов’янськ чи Краматорськ. Рахуйте самі — скільки ресурсів вони витратили на штурм Бахмута, скільки часу їм знадобилося. Тепер вже скільки часу вони штурмують Часів Яр. А мова про ділянку в 5−10−15 км вглиб. Скільки часу та ресурсів їм потрібно, щоб зробити просування на 30−40−50 км?» — наголошує він.
Консул визнає, що значну роль в ефективності української оборони грають своєчасні та масштабні поставки зброї. Проте і тут, за його словами, у батальйоні є позитивні зміни.
«Останнім часом ситуація змінилася на краще». Про дефіцит боєприпасів та спроби росіян наступати
Коли мова заходить про вже традиційні проблеми Збройних сил — снарядний голод та відсутність поповнення особового складу — Консул висловлює стриманий оптимізм.
«Конкретно в нашому підрозділі та на нашому секторі оборони ситуація зі снарядами змінилася на краще. Значно краще! Ні, боєприпасів не може бути достатньо ніколи. Завжди є цілі, завжди є по чому працювати. Мотивація у нас точно є, вміння — також», — каже заступник комбата.
Консул згадує перші дні у новому районі оборони. Коли батальйон перевели з-під Часового Яру на інші позиції на Донеччині, буквально на другий день ворог спробував атакувати, мабуть, сподіваючись на те, що підрозділи не орієнтуються на нових позиціях.
Фото: Сергій Окунєв / NV
«Восени ми запустили активну фазу рекрутингу. Змогли набрати нових людей. Тут працює і сарафанне радіо, все ж таки за два роки багато хто про нас чув. Зараз тривають навчання, ніхто нікого не кидає в бій просто з автобуса, як про це розповідають російські джерела», — розповідає офіцер.
Узимку NV вже розповідав про підходи 23-го батальйону до рекрутингу, залучення новобранців, їхньої підготовки і навчання, репортаж можна прочитати ТУТ.
«Були хлопці, які казали: ми не готові воювати. Пройшов час — і ми ставимо їх у приклад іншим», — говорить заступник комбата.
Він додає, що і на третій рік повномасштабної війни до батальйону приходять іноземні добровольці.
«Мотивація у них така: ми побачили, що відбувається в Україні з містами, з цивільним населенням, і зрозуміли, що потрібна наша допомога. Досвід у людей різний — хто спортсмен, хтось мав досвід в охороні чи у військовій сфері, але є і цивільні люди, які залишають власний дім та побут, щоб доєднатися до оборони Україні. Чому приєднуються після двох років вторгнення? Багато хто каже, що вірили в домовленості, санкції та тиск з боку західних країн на Росію, щоб та припинила війну. Але що далі, то більше розуміли, що не варто на це чекати», — каже співрозмовник NV.
З міркувань безпеки редакція не уточнює, де розташований новий сектор оборони 23-го батальйону на Донеччині. Проте він не менш відповідальний та важливий, ніж попередні позиції. Заступник комбата Консул та інші військові, з якими вдалося поспілкуватися журналісту NV, впевнені, що проривів та швидких просувань ворога на цій ділянці фронту не буде.